Пластикові карти з RFID-чіпом (Radio-Frequency Identification) стали невід’ємною частиною багатьох галузей. Вони використовуються для ідентифікації, контролю доступу, управління паркуванням, бібліотеками, транспортом та багатьом іншим. У цьому тексті ми розглянемо процес виготовлення пластикових карток, як із RFID-чіпом, так і без нього, а також різні способи та види персоналізації.
Виготовлення пластикових карток з RFID-чіпом
Процес виготовлення пластикових карток з RFID-чіпом починається зі створення макета картки. Потім на спеціальному устаткуванні створюється пластикова основа картки. На цій основі наноситься шар антени, який забезпечує зв’язок між чіпом та пристроєм зчитування.
Потім пластикову основу наноситься сам RFID-чіп. Після цього карти проходять процес персоналізації, що включає нанесення імені, фотографії, номери картки та іншої необхідної інформації. Нарешті карти готові до використання.
Виготовлення пластикових карток без RFID-чіпа
Процес виготовлення пластикових карток без RFID-чіпа аналогічний процесу виготовлення карток з чіпом, за винятком кроку з нанесенням самого чіпа. У цьому випадку на карту може бути нанесена інформація, така як ім’я, фотографія, номер картки, дата закінчення терміну дії та інші деталі, необхідні для конкретної мети використання картки.
Види персоналізації пластикових карток
Персоналізація пластикових карток може бути виконана різними способами. Один із найпоширеніших способів – це друк змінної текстової чи графічної інформації. Картка може містити особисті дані про її власника, такі як фотографія, прізвище, ім’я, по батькові, пін-код, різні позначки тощо. Простий друк є найбільш доступним та дешевим способом персоналізації пластикових карток.
Іншим поширеним способом персоналізації є друк штрих-коду. Цифрова інформація наноситься на карту та кодується у вигляді штрихів, які можуть бути зчитані спеціальним сканером та оброблені на комп’ютері. Цей метод застосовується для виготовлення дисконтних та ідентифікаційних пластикових карток.
Кодування магнітної лінії – ще один метод персоналізації, який використовується для ідентифікації особистості в системах оплати, банківських структурах, транспортних та дисконтних системах. На карту наноситься магнітний носій інформації, який має три доріжки для запису: одна для цифробуквенної інформації, інші дві для цифр.
Кодування інформації на безконтактній карті здійснюється шляхом вбудовування мікропроцесорного носія (чіпа) у пластикову карту, що дозволяє зберігати у кілька разів більше даних, ніж магнітна смуга. Один із найпоширеніших способів персоналізації карт.
Для ембосування та типування на поверхні карти механічно наносяться рельєфні символи у вигляді цифро-літерної інформації, які потім можна пофарбувати (типування). Існують два види шрифтів: малий, висотою 3 мм (цифри та літери) та великий, висотою 4,5 мм (тільки цифри). Найчастіше це використовується для виготовлення банківських, дисконтних та клубних пластикових карток.
Унікальні номери (PIN, логін) наносяться на карту під скетч-смугою, прихованою за захисним шаром, який легко видаляється гострим предметом. Це використовується при виробництві лотерейних карток, інтернет-карток та карток передоплати.
Для нанесення підпису власника на поверхні пластикової картки використовується спеціальний шар, що дозволяє робити написи. Це використовується для нанесення зразка підпису власника картки, який не може бути легко стертий, оскільки руйнує поверхню панелі для підпису. Це добрий варіант для виготовлення посвідчень.